книга

ДОБРИЙ СЛІД НА ЗЕМЛІ

Шановний читачу! Життя людини вміщується в одну друковану сторінку, а часом і того менше, хоч пройдено важкий тернистий шлях. Один прожитий день цього чоловіка, Щербака Миколи Петровича, не вмістився б на цілий учнівський зошит. Доля відміряла йому лише 49 років. Але скільки всього пережито!

Цей матеріал надала нам його дочка Шкурко (Щербак) Ніна Миколаївна, що мешкає в с. Гора. Пожовклий від часу аркуш паперу зберігають його діти і внуки та гордяться тим, що мають такого славного батька і діда - потомка роду Щербаків.

А ми, його односельці, горді та вдячні своєму воїну- визволителю. Давайте вчитаємося в його автобіографію і відчуємо пульс тої доби і круті дороги людської долі.

ФОТО № 2872 На фото: Під час роботи в сільській раді . Щербак Микола Петрович- секретар(зліва) та Шкара Іван Миколайович- голова сільради с. Проців

Автобіографія

Щербак Микола Петрович народився 1918 року в с. Проців Бориспільського району Київської області в селі селянина – бідняка.

В 1933 році закінчив 7 класів неповної середньої школи.

З 1935року по 1939 роки працював на Київській Верфі дерев»яного параходобудування нормувальником.

У 1939 році в жовтні місяці призваний на військово – морську службу Петрівським райвійськкоматом м. Києва. В 1940 році закінчив курси підготовки при об»єднаній школі Каспійської військової флотилії по спеціальності моториста - дизельника. Присягу прийняв в травні місяці 1940 року при ОШ КВФ. По закінченню школи служив на канонерській лодці « Ленін» КВФ. З канлодки перевели в Каспійське Вище Військово-Морське училище м. Баку. Звідси в вересні місяці 1941 року пішов на фронт в складі 3-го відділення гвардійської бригади морської піхоти. 24 лютого 1942 року поранений і відправлений на лікування в 704 евакогоспіталь м. Шумерля Чувашської АРСР, де був до 15 квітня 1942 року. З травня 1942 року по червень 1945 року служив у 4 відділі організаційно- стройового управління НКВМФ на посаді старшини-писаря. З червня 1945 року по серпень 1945 року служив при Інституті радіолокації м. Ленінграда. З серпня 1945 року по червень 1948 року служив при Об»єднаній школі Червонопрапорної Дніпровської флотилії на посаді старшого інструктора писарів. У червні місяці 1948року демобілізований із лав ВМС і в липні місяці 1948 року вибраний секретарем Процівської сільської ради. В грудні місяці 1950 року вибраний депутатом Процівської сільської ради і членом виконкому сільської ради. Член ВКП(б) з 1951року.

По національності – українець. Сімейний стан - одружений.

Батько мій, Щербак Петро Макарович, помер у 1934 році, мати і брати працювали у колгоспі.

За участь у боях нагороджений орденом « Червоної зірки», а також медалями «За оборону Москви», « За перемогу над Германією», « 30 років Радянській армії і флоту».

Військові звання - старшина 2 статті і старшина 1 статті присвоєні Начальником ОДСУ ВМФ, звання головного старшини і мічмана присвоєно замісником Народного Комісара.

За кордоном із рідних і близьких нікого не маю, під судом і слідством ніхто не був.

22/11.1952 року ПІДПИС

ФОТО№ 3435 На фото: Автобіографія написана власноруч.

ПРОДОВЖЕННЯ:

Працював у колгоспі, потім у радгоспі. Був одружений з Щербак Галиною Володимирівною. Мав двох дочок -Ніну та Олю. Помер 10 жовтня 1967 року.

Бориспільська районна рада