Згідно Закону України 3651-д орган місцевого самоврядування «Процівська сільська рада» (код ЄДРПОУ: 04363596) був реорганізований і увійшов до складу Вороньківської громади

Для можливості відновлення сайту дзвоніть за телефонами: (0432) 55-43-70 - Метастудія (Вінниця)
Vlada.ua - розробка веб-сайтів для органів місцевого самоврядування

книга

ЖИТТЯ ЗА ЛІТОПИСОМ ГАЗЕТИ  «КОЛЕКТИВІСТ»

(1930 – 1940 роки)

               

З утвердженням влади більшовиків створюється  друкований орган, який має на меті ідеологічно і організаційно допомагати партії в реалізації її політики. Ним стає газета «Колективіст», заснована в 1930 році (орган Бориспільського райпарткомітету, райвиконкому, райпрофради та райколгоспспілки).

            Гортаючи її пожовклі сторінки, мимоволі стаєш  свідком тих страшних голодних і холодних  років. І  дивуєшся, як міг  жити і вижити  не під чужим, а під своїм катом народ України? Адже десятиліттями більшовицька політика спрямовувалася на те, щоб висмоктати всю життєву енергію з селянина, розчавити його волю, навчити його робити те  і так, як скажуть можновладці, задовольнити їхні  амбіції.

            Кожен друкований номер газети волає партійним імперативом: довести, здати, усунути, знищити, покарати, заборонити, відібрати, змусити.

            Ви не знайдете бодай рядка про жахливе життя людей, ані слова про голод, що косив села, про страшну розруху. Тільки одне – збирають податки (з землі, дерев, курей), підписують примусово на позику, шукають ворогів народу, хоча головним ворогом була саме вона – більшовицька влада. Залізним розпеченим мечем вона намагалася позбутися справжнього господаря землі і свавільно нав’язувала нові форми господарювання.

            З першого ж номера газети – одні залякування, бо владі треба, щоб її боялися.

            Газета, звичайно ж, перебувала під повним політичним контролем  обласного та республіканських ідеологічних відділів, а тому змістом і стилем друкованих матеріалів  мала  довірливо впливати на психологію масового читача.

            Що знайде читач на шпальтах «Колективіста»?

  • Передові статті газети, інші політичні матеріали  передруковані з  центральних  органів преси.
  • Замітки, дописи, репортажі з життя Процева. Тут не можна обминути ті матеріали газети,  які містили партійні розпорядження і накази, а саме:
  • заклики здавати безкоштовно хліб (чому безкоштовно?), якого не було;
  • селян ділять на колгоспників, одноосібників і куркулів;
  • тих, хто не виконав непосильну норму здачі хліба, обізвуть ворогом народу, посібником куркуля, націоналістом, петлюрівцем, бандитом;
  • той, хто мав добру хату, коня та корову, – куркуль;

   –  недоліки в організації колективної форми господарювання керівництво партійно-          державних органів пояснювало перешкоджанням ворогів народу;

  • вказівки, як господарювати, як вести боротьбу з розхлябаністю;
  • до відшукування ворогів народу залучають дітей;

   –  режим у відповідь на пасивний чи активний спротив застосовує до селян терор, оголошуючи їх куркулями і ворогами, виселяючи цілі сім’ї до Сибіру, на Соловки;

  • щоб вистояти в оточенні капіталістичних держав, СРСР треба розвивати важку промисловість. За чий за рахунок?

   –  хлібозаготівельна кампанія – як зведення з фронту;

  • буксирні бригади по відшукуванню хліба у селян;

–  зашморгом на шиї селян стали  позики;

–  усіх неписьменних – до школи, покарати тих, хто зриває лікнеп;

  • викорчовувати куркульське коріння і тоді колгоспи стануть зразковими;
  • доведені до відчаю діти зрікаються батьків, а батьки – дітей;  

   – за недоліки в роботі відповідали голови сільрад та уповноважені, багатьох із них покарали в’язницею і «вищою мірою соціального захисту» – розстрілом;

  • жахливою сторінкою в життя людей  ввійшли роки репресій (1937– 1939).

            Шановний читачу, для повнішого відображення життя району подаємо без змін ширшу інформацію, саме тут ти зустрінешся з долею твоїх предків, своєї рідні, відчуєш недомовлене і недописане.

 

1 січня 1932 року

           

Січень – ударний місяць закінчення  хлібозаготівель

 

Відсталі села повинні ліквідувати борг третьому вирішальному… Робітничий клас і трудящі СРСР під керівництвом Комуністичної партії здобули перемогу світового значення. Успішно завершили третій  вирішальний рік п’ятирічки.

            Основна маса бідноти і середняцтва вступила до колгоспу та під проводом партії вирушила на боротьбу з куркулями.

  

2 січня 1932 року   

Про посилення темпів хлібозаготівлі

                                       ( Постанова бюро КПК від 2 січня 1932 року)

 

Боротьба за організаційно-господарче зміцнення колгоспів – основне завдання батрацько-бідняцьких груп у колгоспі.

            Боротьба за чистоту колгоспів від куркульсько-розкладницьких елементів, за правильну організацію праці на основі прогресивного відрядництва.

            Треба провести рішучу боротьбу з розхлябаністю, недисциплінованістю, неуважним ставленням до худоби, реманенту, колгоспного майна, притягувати у цьому до суворої відповідальності.

            Якнайсерйознішу увагу треба приділити усуспільненню продуктивної худоби, поліпшити догляд за худобою, особливо за кіньми, виділивши  спеціальні групи незаможників, які  цілком відповідали б за стан  робочої худоби.

   Товкач (псевдонім сількора).

                                  

 

4 січня 1932 року

Обдурюють державу

 

Недавно виявилось, що артіль колгоспу ім. Сталіна селища Проців, управа артілі  заховала 332 пуди хліба, не здали його в хлібозаготівлю.

Треба виявити винних в цій справі і притягнути до відповідальності.

 

 

4 січня 1932 року            

Б’ємо  на сполох

 

Стан виконання всіх політично-господарських компаній по селу Проців  на сьогодні є надто незадовільний. Прорив не ліквідовано і він поглиблюється. Бригади не працюють, голова сільради тов. Тименко тільки багато балакає, а діла ніякого не робить.

            Комсомольський осередок бездіяльний  і сам секретар осередку тов. Засільський не хоче нічого робити.

            Вчителі на громадах не працюють. Їхнє діло, бачте, тільки вчити. Приїхала буксирна бригада з Гнідича, але сільрада досі не забезпечила навіть ночівлею.

             Вимагаємо від районних відповідних організацій вжити нових заходів і ліквідувати такий ганебний прорив.

                     Бригада.

 

 

 

9 січня 1932 року

             

Ліквідувати  знеосібку в догляді за свинями. Свині в занедбаному стані

 

У колгоспі ім. Сталіна с. Софіївка  Процівської сільської ради  у свинарнику з початку існування  його не зачищалося. Скоро гною буде під покрівлю. Корита пообмерзали, що нікуди навіть сипати їжу свиням.

            Їжа свиням дається без норм, те, що свині не виїдають, викидають під ноги. Треба управі колгоспу на це звернути особливу увагу та годувати свиней за нормами і вичищати не раз у рік, бо так м’ясної проблеми не розв’яжете.

 

12 січня  1932 року             

             « Вдарити з більшовицькою рішучістю  по опортуністах,

які не вірять у реальність плану»

«Поєднати хлібозаготівлю з мобілізацією коштів»

 

12 січня 1932 року

 

                               Баришпіль організовує внутрісільський  буксир

 

Вороньків надсилає з колгоспу імені Чернявського  5 чоловік, з колгоспу  1 Травня – ще 5 чоловік до села Проців – усього десять чоловік.

 

 

12 січня 1932 року

 

Розіб’ємо опортуністичний спокій

 

Партбригада, що приїхала до Процева, зустріла неприпустиму байдужість з боку сільського активу до виконання господарсько-політичних кампаній. Партосередок і сільрада припинили будь-яку роботу по хлібозаготівлі і мобілізації коштів. Партбригада за цей час розгорнула широку масову роботу у колгоспному й одноосібному секторах.

Проведено низку нарад і зборів. Це дало певні наслідки. За два дні 667  одноосібників, бідняків і середняків висунули зустрічний план на 249 центнерів. Уже здали понад 50 пудів.

            Колгоспники  висунули зустрічний план на 179 центнерів.

Село розбили на 8 дільниць. На кожній дільниці утворено штаб оперативного керівництва.

Втягнуто в роботу 30 чоловік найкращих активістів, переключилися на 24-х годинну роботу.

            Але сільрада й деяка частина активістів злочинно зривають роботу. Так, 8 січня активісти з першої, другої і третьої дільниці залишили роботу і пішли пиячити. Приклад  подали члени сільради (вони ж і бригадири) Кияшко Х., Опрощено І.М., Сергієнко К. та Розумний В. Як виявилося, останній сам не виконав хлібоздачі.

             Партбригада вимагає від РВК звернути серйозну увагу на село Проців. Уже час зробити висновки з роботи сільради та віддати належне тим, хто його  заслужив.

                       Бригада «Колективісту».

 

 

 

 

14 січня 1932 року

Проців включається у фін естафету

 

Пленум Процівської сільської ради вкупі з активом, розглянувши план мобілізації коштів на  перший квартал, ухвалив  включитись у всеукраїнську фінестафету з тим, щоб до 17 партконференції повністю  виконати фінплан.

            Поряд з цим пленум  зобов’язується в рахунок квартального плану  мобілізувати  кошти до 1 лютого 1932 року –  не менше  10 тисяч карбованців.

             Викликаємо на змагання село Кілов, за арбітра обираємо редколегію «Колективіста».

 

14 січня 32 року

 

                                      Покарати куркульських полигачів

 

Недавно писали в «Колективісті» про те, що в Процеві, в артілі ім. Сталіна, переховували хліб. Сьогодні бригада виявила в тій же артілі  понад 10 кіп немолоченого жита і пшениці. Цей хліб за куркульськими методами було приховано в клуні під соломою, а його вже й миші переточили.

            Це ще раз доводить, що в управі артілі сидять шкідники – куркульські налигачі, яких мало виганяли з артілі, їх треба суворо покарати.

                                    Васильківський (про нього трохи пізніше).

 

17 січня 1932 року

Ось одні тільки заголовки:   

«Млява боротьба за хліб»

«Покарати куркульських полигачів»

«Допоки потурати куркулеві? »

«Вдарити по опортуністах!»

 

20 січня 1932 року

          Зведення по виконанню річного плану  на 20.01.1932 р.

Ведуть перед:

Гнідин –104%

Мартусівка –101%

Глибоке –108%

Жереб’ятин – 100%

В. Олександрівка – 100%

Х. Гора –100%

     Наближаються до перших:

Рогозів – 99,6%

Любарці – 97,6%

Вороньків – 95,85

Ревне – 95%

Гороб’ївка– 94,55

Іванків – 90,55

     Відстаючі:

Кучаків– 88,2%

Бориспіль–87,8%

Перегуди–86,7%

Сошників– 86,75

Дударків–84,4%

Кілов– 84,5

Сеньківка– 84%

     Ганебно відстають:

Нестерівка – 71%

Проців – 76,45

Любарці –59,8%

Старе– 53,45

По району – 93,45

 

24 січня 1932 року

 

                       Досить зобов’язань, треба працювати по-більшовицьки

 

Вже не раз сільський  орган с. Проців і уповноважений РНК і актив писали, що ми зобов’язуємось  мобілізуватись. На ділі не бореться за хліб, не примусили куркулів виконувати доведені до них тверді завдання.

             Насилу с. Проців ледве виконав план на 66,4 відсотка. Цей відсоток показує ганебну, опортуністичну роботу сільради, комсомольського осередку. Цей відсоток показує, що уповноважений РПК тов. Васильківський недостатньо виявив більшовицьку енергію у боротьбі за хліб.

            Панькатися досить. Партія вимагає від кожного комсомольця  справді більшовицьку  мобілізацію у боротьбі за хліб.  Комуністи Процева повинні про це добре знати.

 

Заклики на шпальтах газет:

 

27 січня 1932 року

 «Опортуністів до сурової відповідальності»

«Трудящі одноосібники, слухайте наш заклик!»

 

 

27 січня 1932 року 

   

«Викорчуємо куркульське коріння!»

 

29 січня 1932 року

                    

Не дозволимо опортуністам зірвати ліквідацію неписьменності

 

Ліквідація неписьменності по селу Проців у загрозливому стані. Лікнепи не працюють, на запитання, як справи з ліквідацією неписьменності, відповідають, що неписьменність – спить.  Вчительство теж не цікавиться цією справою. А комсомольці замість працювати в лікпунктах – ходять на досвітки. Треба комусь звернути на це увагу та притягнути до відповідальності за опортуністичне ставлення до неписьменності.

 

Заклики на шпальтах газет:

29 січня 1932 року       

«Розігнати спекулятивне кубло»

«Всіх неписьменних – до школи!»

«Покарати тих, хто зриває роботу лікнепу»

«До суду шкідників – куркульських агентів»

«Добити куркульське  негідництво на фермі»

 

29 січня 1932 року

 

Трудящі одноосібники, слухайте наш заклик!

 

Ми, група одноосібників-бідняків та середняків с. Гнідин, виконавши свої зобов’язання хлібозаготівлі  перед державою, звертаємось  до всіх одноосібників району з таким закликом.

            Товариші! Партія і радянська влада ведуть нас усіх до кращого життя. Ми всі разом беремо участь у будівництві цього кращого життя і тому кожен із нас повинен завжди вчасно виконувати ті завдання, які покладає на нас держава.

            Ми усвідомили собі, що коли не виконаємо свої хлібозобов’язання перед державою, то цим ми підриваємо наше соціалістичне будівництво. І ми вчасно і цілком виконали свої хлібопляни. Наше с. Гнідин стало в число передових сіл, виконало річний плян хлібозаготівель на 104 відсотки.

            Куркульство чинить шалений опір хлібозаготівлі, воно хоче зірвати хлібозаготівлю. І на цю його шкідницьку вудочку пішли деякі одноосібники, які ховають хліб, не здають його державі. Ганьба таким одноосібникам!

            Ми закликаємо всіх одноосібників бідняків і середняків до нещадної боротьби з куркулем.  Куркуль – наш ворог. Соціалістичне будівництво – це наш шлях до поліпшення свого життя.

            Отже, даваймо всі виконаймо плян і цим дамо жорстоку відсіч куркулям.

            Ждемо від усіх одноосібників відповіді ділом!

                                Група одноосібників с. Гнідин.

 

 

1 лютого  1932 року

                                            Знімемо з себе пляму

 

Через опортуністичну бездіяльність активу і сільради с. Проців довго пленталося у хвості в справі хлібозаготовки.

          На 01.01 хлібозаготовки було виконано на 65 відсотків. За січень місяць партбригада провела широку масово-політичну роботу серед колгоспників і одноосібників бідняків та середняків, внаслідок чого на 28.01. річний план хлібозаготовки по селу виконано на 79,4 %.

          По куркульсько-заможних господарствах  з 4 відсотків на 1 січня плян  виконано на кінець січня на 30,2 відсотка.

          Колгоспники  добровільно здали державі 42 пуди хліба.

          Актив зобов’язується протягом лютого, ударного місяця, вивершити плян хліба по селу.

                Васильківський.

 

  8 лютого 1932 року                 

«Хліб є, його треба здати державі»

«Жорстоко покарати зривників хлібозаготівлі!»

 

Не здавати темпи

 

            За 5 останніх днів по селу Проців розгорнуто боротьбу за хліб. Заготовлено за ці дні 400 пудів. Сьогодні й учора темпи знову підупали. В той час  як 3  і  4 заготовляли  по 120–100 пудів, учора поступило тільки 60 пудів, а сьогодні всього 38 пудів. Недостатньо виконує хлібозаготівлю одноосібний сектор і зовсім нічого не заготовлено по куркульських господарствах.

            Треба ще ширше розгорнути роботу серед одноосібників, бідняків і середняків, дужче натиснути на куркуля. Не здавати темпів і це буде запорукою успішного завершення хлібозаготівлі в лютому місяці.

 

 

 

 9 лютого 1932 року                   

Опортунізм зазнав кари

 

Село Гнідин хоч і виконало хлібозаготівлі, проте додаткового плану ще не виконано за 7– 8 лютого. Гнідину треба вивезти 1000 пудів. Сільрада і уповноважений Остапенко ці дні прогуляли. Ними опанував опортуністичний спокій. Вивезли тільки 430 пудів. Хліб у Гнідині є, але його не хочуть узяти. Опортуніста Остапенка виключено з лав партії                    (Уже почали карати своїх. – Авт.).

 

11 лютого 1932 року

                                 Зведення про виконання денного завдання за 09.02.32 хлібоздачі

 

  Села              План        виконання у центнерах

                  

Баришпіль        124             174

Іванків              50               6

Любарці           100             88

Рогозів              250            187

Сошників          11              20

Вороньків         111            211

Проців               78             100

Гнідин               38               –

Глибоке             50             10

Гороб’ївка         12              –

Нестерівка         16              -

Мартусівка         20             6

Ревне                   25            16

Жереб’ятин        11             –

Кілов                    28             –

 

Заголовки на шпальтах газети:     

«Забезпечити приріст кінського поголів’я»

«По-ударному провести парувальну компанію»

 

   Нааз  по Баришівському райвиконкому»    № 19  від  12.02.1932 р.

 

За несвоєчасну надсилку призивних карток на громадян 1910 року народження, на що було визначено термін Райвиконкомом до 01.02.1932 р., чим зривається робота по приписці 1919 р.  головам  та секретарям сільських рад ….. Процева оголосити догану з оголошенням у пресі.

 

25 лютого 1932 року

                              Про заходи щодо посилення хлібозаготівлі

                               ( Постанова Ради Народних Комісарів УРСР)

 

     Щоб забезпечити виконання зменшеного плану хлібозаготівлі, зобов’язати облвиконкоми та райвиконкоми керуватися такими постановами:

  1. Цілковите виконання плану хлібозаготівлі закінчити до січня 1933 року, утворення насіннєвих фондів  – до 15  січня.
  2. Голів правлінь колгоспів притягувати до суворої відповідальності за розтрату колгоспного хліба.
  3. Вилучати незаконно розданий  та одержаний хліб.
  4. Зобов’язати районні виконавчі комітети організувати вилучення в окремих колгоспників та одноосібників хліба, викраденого під час збирання, молотьби та перевезення до комір.
  5. Притягати до суду на підставі постанови ЦВК та РПК СРСР від 7 серпня 1930 року «Про охорону майна держави» бухгалтерів, рахівників, комірників, завгоспів, вагарів, що затаюють хліб від обліку, складають брехливі облікові відомості, щоб полегшувати розтринькування та крадіжки, щоб зірвати виконання плану хлібозаготівлі та інші державні зобов’язання.

                Голова Ради Народних Комісарів УРСР  Влас Чубар

                Керуючий справами  В. Легкий.

   

9 березня 1932 року

Про перебіг засипки насінфондів

 

Опір куркуля в деяких селах ще не зламаний, демобілізаційні настрої в деяких партійних і особливо КСМ осередках не вижито, колгоспний актив і актив сільрад не досить мобілізований на виконання плану хлібозаготівлі та повернення насіннєвої позики. Декадник минув, а план по одноосібному сектору виконаний лише на 84 відсотки. Ганебно відстають такі села, що не тільки не виконали план, але й не домоглися потрібного зламу хлібозаготівлі на протязі декадника:

 

Виконано:

на1.ХІІ                                     на 10.ХІІ

Старому – 27 відсотків                 39 відсотків

Сошникові – 50                             50

Глибокому – 40                             48,5

Процеві –   35                                53,3

Дударикові – 55                             61

Сеньківці – 45                                45,6

Воронькові – 28                              39,9

Рогозові – 51                                   58,5

Любарцях  – 65                                76

   

Причини невиконання – формальне ставлення до роботи. Не ударили зі всією рішучістю по куркулеві, злісному нездавцеві хліба та по спекулянтові. Не провели достатньої масово-виховної роботи. Прикладом ганебної роботи – не включилися в декадник – може служити Сошників, де розмагніченість дійшла до краю. Голова сільради, він же секретар партосередку т. Мироненко, не відчував відповідальності за виконання плану, по - ударному не робив, приходив до сільради лише об 11–12 годині. На нього глядячи працює так само і весь актив. Чи не пора покласти край такому приступному відношенню до державних завдань і вдарити зі всією більшовицькою  рішучістю по опортуністах, що зволікають зі справами хлібозаготівлі.

            Надходження харчових культур за останні дні зовсім припинилося, в той час коли план пшениці виконаний на 49 відсотків, жита – на 33 відсотків. Є випадки, коли управи колгоспів, обдурюючи державу, здають хліб другорядними культурами, а вони мають можливість виконати план харчовими культурами. Є навіть випадки, коли колгоспи залишають посівматеріал на весну. Хіба ж це не шахрайство? Приміром такого обдурювання може служити колгосп ім. Шевченка. Хлібозаготівлю вивозили ярими культурами, а до посівматеріалу залишили 20 пудів жита. Це значить, що управа зараз вже передбачає розбазарити посівматеріал. Весь  посівматеріал під розписку здається під охорону управі, яка і відповідатиме перед державою. Сільради та уповноважені РПК  повинні негайно перевірити виконання по культурах плани по колгоспах, а також одноосібниках, і запропонувати повністю виконати план  по всіх харчових культурах.

            Насіннєва позика, яку брали колгоспи навесні, повернута лише на 76 відс. Зволікають справу і чогось вичікують такі колгоспи: Бориспіль – «Перемога», 92 цент., Лебедин – «1 Травня» – 291 цент., Ревне  – «ком. Леніна» – 26 цент., В. Олександрівка – ім. Сталіна – 58 цент., Кілов – «Перемога» – 148 цент., Рогозів – ім. Шевченка – 21 цент., Кучаків – ім. Брусиловського – 94 цент.

            Треба негайно домогтися повного повернення позики та хлібозаготівлі. Терміни уже всі минули .

 

14 березня 1932 року 

Заголовки на шпальтах газети:   

                                        « Вдарити по бездільниках – тюхтіях!»

                                        « Розбити опортуністичне крутійство !»                    

 

20 березня 1932 року

                                        « Поставимо до коня гарного конюха»

                                        « Забезпечити приріст кінського поголів’я!»

                                        « Витурити шкідницьке ставлення до свиней!»

 

14 квітня 1932 року   

Зречення батьків

 

            Я, Зубковський Іван Федорів, зрікаюсь свого батька  куркуля.

            Я, Іваниця Настя Павлівна, зрікаюсь своїх батьків куркулів, як ворогів радянської влади.

            Кияшко Я.Г. (с. Процев) зрікається свого батька куркуля   № 62  09.06.1932 р.

 

 

14 квітня 1932 року

Викликають  на  розлучення

 

    Синельникова Маруся Іванівна викликає свого чоловіка на розлучення до сільради

 

21 квітня 1932 року

У Процеві свідомо недооцінюють одноосібників

 

Село Проців сколективізоване на 64 відсотки. Отже, одноосібники складають чималу частину господарств, а площа ярини одноосібників дорівнює 339 га.

            Здавалось би, що Процівська сільрада, уповноважені РПК, які були в селі, весь сілький актив повинні були б провести справді масову роботу серед одноосібників щодо їх підготовки до весняної сівби.

            Проте цього не зроблено. І внаслідок недостатньої роботи сільради і активу одноосібники майже не готові вийти в поле сіяти.

            Страхфонду треба зібрати серед одноосібників 420 пудів, зібрано щось із 130 пудів,  насіння ще не перечищали.

            Досі в Процеві не обговорено постанови  Облбюра і Облоргкомітету про сівбу в одноосібному секторі.

            Ще є 5 – 8 днів, щоб цей ганебний прорив ліквідувати. Уповноважений РПК  та сільрада, актив села Процева повинні, не відкладаючи, негайно ж добитися зламу.

                                  Бригада

 

28 травня 1932 року

 

Зрікаюсь сина

 

Я, Тупий Г.Д., назавжди зрікаюсь свого сина бандита Тупого Яроша, як ворога Радянської влади.

 

28 травня 1923 року

 

Про тов. Васильківського

Постанова президії КК – РСІ з 22.V

СЛУХАЛИ:

            Справу тов. Васильківського І.Л.,  члена КП(б)У з 1925 року,батрак, освіта нижча, в Червоній армії не служив.

            За виїзд із села, де був уповноваженим РПК, без погодження на це – мав догану.

            Васильківський обвинувачується в лівих закрутах, брутальному перекручуванні лінії партії під час перебування уповноваженим РПК по селу Процеву та в приховуванні факту перебування в банді Зеленого в 1919 році на керівній посаді під час найшаленішої боротьби названої банди з більшовиками.

УХВАЛИЛИ:

             За перекручування лінії партії, за невмисну дискредитацію директив партії та уряду, за обдурення партії, за приховання факту перебування в банді Зеленого сотенним командиром, – Васильківського Івана Логвиновича з лав партії виключити. Просити фракції РПР з роботи його зняти. Пропонувати судово-слідчим органам Васильківського негайно притягнути до відповідальності.

            Цю Постанову оголосити в пресі.

                                Голова   Письменний

                                Секретар  Кравець

 4 червня 1932 року

 

Контрактація городини

 

…У Процевській артілі ім. Шевченка управа роздала понад 100 пудів картоплі колгоспникам, хоч запланованої за контрактацією під картоплю площі в колгоспі не засаджено. В Ревному сільрада базікає про нереальність плану та тричі робить розкладку за своїм планом.

            Цьому треба покласти край. Популяризуючи постанову ЦК ВКП(б) про колгоспну торгівлю, негайно законтрактувати відповідну площу городини і садовини – таке ударне завдання сільських організацій і насамперед комсомолу, як шефа цієї справи.

 

17 червня 1932 року

 

            Пленум Бориспільського райпарткому, райкому комсомолу, райкому селянської інспекції від 18. 06 1932 року

 

            Причинами зриву своєчасного виконання плану хлібозаготівлі є недостатня змобілізованість партійних і комсомольських організацій, відсутність справжньої більшовицької боротьби за хліб, недооцінка одноосібного сектора, слабка участь у роботі сільського і колгоспного активу, відсутність боротьби і натиску на куркульсько- контрреволюційні елементи та своїх саботажників хлібозаготівлі.

            Зобов’язати  з 17 по 27 жовтня 1932 року закінчити виконання плану хлібозаготівлі по району як колгоспам, так і одноосібним секторам. По відношенню до опортуністичних елементів партійних і комсомольських осередків вживати найжорстокіші заходи аж до виключення, віддавати під суд - як  саботажників і зривників соціалістичного будівництва. 

 

29 жовтня 1932 року

Ганьба зривникам мобілізації  коштів!

 

… На чорну дошку занесено комісію сприяння по мобілізації коштів

Проців  – 27 відс.

 

14 листопада 1932 року

 

«…Попередити  уповноважених РПК, секретарів та голів  сільрад: … Процева – т. Нацкевича  й Недзельського, що в разі протягом трьох день не буде рішучого зламу в надходженні  хліба, зокрема по  одноосібному секторові, до них буде вжито найрішучіших заходів.

 

17 листопада 1932 року

 

Із виступу секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича  на партійному пленумі

в м. Харкові від 15 листопада 1932 року

 

«…Одна з причин зриву хлібозаготівлі є та, що партійні організації України не зуміли поєднати боротьбу за хліб з боротьбою за організацію господарського зміцнення колгоспів. Для кожного селянина колгоспника потрібен матеріальний стимул, внаслідок усуспільнення колгоспного виробництва. У колгоспникові ще міцно сплять дрібнобуржуазні власницькі пережитки: де йому вдається увірвати від держави для себе, він вириватиме.

            Треба, щоб колгоспник пам’ятав, що його особисте майно стало колгоспним надбанням і він разом з усім колгоспом є новим господарем цього майна… Частішають явища, коли колгоспник поруч усуспільненого виробництва створює собі нормальне власне неусуспільнене зернове господарство. Колгоспники мають великі присадибні ділянки (понад 1 га), обробляють цю ділянку колгоспним конем  і мають прибуток через реалізацію зерна на ринку.  Вони приділяють роботі на своїй ділянці набагато більше уваги, ніж роботі на колгоспному полі. Вони страхують себе лінією свого власного індивідуального господарства».

 

 9 січня 1932 року

Сигналізуємо небезпеку загальному навчанню

 

Уже минули всі терміни засипки фондів для вчителів, а управа артілі Процівської сільської ради і досі не виконала своїх зобов’язань.

       Артіль ім. Сталіна не здала ще 633 кг хліба, жирів  і не збирається  заготовляти.

       Артіль ім. Шевченка картоплі  й  жирів не заготовила.

       Артіль «З-й Вирішальний» не виконала 1087 кг різними культурами,  не  заготовила 113 кг крупів, про жири вже нема  що і говорити, бо голова управління тов. Тименко К. дуже «багато» знає і тому про  фонд  учителям  і  слухати  не хоче. Що  йому до  вчителів?  Що йому до школи?

            А через таку байдужість управою сільської ради не засипано й досі фонду різними  культурами – 1977 кг,   круп – 272 кг,  жирів – 78 кг,  картоплі – 2868 кг.

              Це сигналізує небезпеку загальному обов’язковому навчанню, бо ж очевидна річ, що без учителя школа не працюватиме.

             Надіємось, що зацікавлені районові організації зроблять відповідні висновки  і роз’яснять управам Процівських артілей, що утворення цих фондів є одна з умов виконання хлібозаготівельних плянів по с. Процеву. 

                                                  Сількор А.

13 січня 1932 року

Включитись до  конкурсу фінансистів

 

               У с. Процеві у колгоспі «3-й Вирішальний» комісія  сприяння держкредиту та ощадсправі, вкупі з управою,  проробили  з колгоспниками питання про дострокову сплату чергових внесків  позики «4 вивершеного».

             На 5 ХІІ. зібрали повністю 100 відсотків грошей й завершили своє завдання. Зараз розгорнули роботу щодо вкладів до ощадкаси та колективне страхування життя.

            Викликали на змагання колгосп ім. Сталіна, який виклик прийняв і дав обіцянку до 10.ХІІ теж сплатити дострокову позику на 100 відсотків, колективне страхування уже провів, розгортає роботу щодо вкладів до ощадкаси.

             Гірше стоять питання в колгоспі ім. Шевченка. Голова комісії сприяння шиє чоботи  й про мобілізацію коштів не чує.

            Управа колгоспу розгубилась, бо в двох перших колгоспах їх мобізаготівлю виконали на 100 відсот. І насінневу позику повернули на 100 відсот., а колгосп ім. Шевченка зволікає. Комсомольський осередок, учительський колектив, колгоспівський актив повинні узяти на буксир колгосп ім. Шевченка, вигнати з нього куркульських полигачів і робота буде закінчена.

 

18 січня 1932 року

Порушників  до  права

 

Наша Процівська артіль «3-й Вирішальний», виконавши осінню сівбу та хлібозаготівлю, приступила  до розподілу наслідків господарювання. Але  управа артілі, а надто голова Тименко порушують директиву уряду про розподіл.

            Управа та персонал забирають добру частину наслідків господарювання, одержуючи на  всі свої трудодні,  а виробничникам польовикам залишається решта.

            Дивуються колгоспники й  не розуміють,  чому  це директиви уряду кажуть так,  а наша управа робить зовсім інакше.

 Мабуть, управа наша дбає не про організаційно-господарське зміцнення артілі, а про її розвал.

                                          Трохименко.

25 січня 1932 року

 

Включились до мобілізації коштів

 

Процівський КСМ осередок, виконуючи плян мобілізації коштів до 20.ХІІ,  ухвалив всім комсомольцям виступити  членами ощадкаси і завербувати молодь.  Усик Андрій вніс 5 крб., його прикладом пішла комсомолка Розумна Варка і внесла 5 крб.

             Вчительський колектив  Процівської ШКМ повністю виконав своє завдання перед пролетарською державою, вніс в ощадкасу заощаджень понад 300 карбованців.

                                Грищенко.

                                                    1933 рік

 

7 січня1933 року

 

Загальний план  реалізації позики  «4 вивершеного» серед жителів села Проців  виконано на 57 %. Це менш, як по 10 крб. на жителя. Облігації менше,  ніж на 10 крб. нема. Коли  врахувати, що значна частина придбала позики на 30 крб. і більше,  то висновок  такий – більшість дворів – без облігацій.

 

14 лютого1933 року

Основні сили  –  на  ударне засипання насіння!

 

… Ганебне  відставання з  засипкою насінфондів у с. Проців – колгосп ім. Шевченка – 17%...

   Під загрозою зриву засипка насіння і страхфондів по одноосібному сектору, де засипано лише  4% потрібного насіння. Зовсім не розпочали засипку в с. Проців – при пляні  38,7 %   майже жодного центнера не  засипано…

 

9 березня 1933 року

Про перебіг засипки насінфондів

 

    ... Зовсім неприпустиме готування до сівби та зокрема  збір  насіння в селах:

Проців, колгосп  ім. Шевченка  – на  17 %.

 

 28 березня 1933 року  

                                             Скільки посіяно зернових

 

                      Проців: «3-й Вирішальний»  ім. Шевченка  ім. Сталіна

Пшениця ярова                   –                              3                     5

Овес                                    65                            40                   50

Бобові                                18                              8                    15

Інші зернові                      72                              58                  74

Буряк                                  –                                 –                      –

Інші різні посіви               190                           102                 153

Разом посіву                      345                           211                 297   

 

15 квітня 1933 року

 

Список польових бригадирів, які  затверджені РЗВ  на постійну роботу в бригади

«3-й вирішальний» – Тименко Степан Федотович

                                       Кияшко Федот

           

 

 27 квітня 1933 року

 

               Виконання плану мобілізації коштів другого кварталу  під загрозою

 

            Основне місце у мобкоштів – це культзбір. Виконано річне завдання  по Процівській  сільській Раді  на 46 %.

            Голова Процівської сільської ради тов. Отрошко каже, що ось буде в понеділок,  бо в неділю наторгують грошей  в с. Вишеньках на базарі. І  так від понеділка до понеділка.

            Потрібне негайне переключення, негайний злам,  щоб вийти з ганебного піку  нинішнього стану,  в якому  ми були в минулому  кварталі і зараз.

 

13 травня 1933 року

                       

… Ще 01.04 всі сільські Ради повинні були скласти списки на  доведення плану посівної площі під картоплю по одноосібному  сектору й  колгоспному з таким розрахунком, щоб не пізніш як 20.04 було доведено та вручено зобов’язання на поставку картоплі державі.

            Та шкода, що багато голів  сільських  рад  цього не зрозуміли,  в т.ч. і Процева.

 

13 травня 1933 року

 

Вивести район з прориву

 

Наш  район погряз у багні прориву, виконання пляну весняної сівби під загрозою…

            За станом на 11 травня   колгоспи  посіяли 10326 га  –  35%, одноосібники –

1585 га   –  17%,  по району  –  11911 га –  31 відсот.,  радгоспи  – 2323 га – 61 відсот.

            Зокрема: колгоспи  у вирішальних селах  посіяли:  Гнідин – 570 га – 6%,

Вишеньки – 426 га  – 29%,   Проців – 283 га  – 33%...

            Ці цифри свідчать  про те, що  в ряді сіл  уповноважені РПК, секретарі партосередків і голови сільрад: …Процева – Пицюра, ще не дали більшовицької відсічі, не зробили нищівного натиску куркульсько-петлюрівським ворожим елементам, що намагаються зірвати сівбу…

 

13 червня 1932 року

Зірвали ремонт

 

Всього дві жатки-самоскидки, одну жатку лобогрійку, молотарку та інший дрібний інвентар має Процівський колгосп імені Шевченка. Але тут досі не спромоглися привести їх у готовність. Весь інвентар стоїть невідремонтований, а збирання врожаю не сьогодні – завтра треба розпочати.

            Відповідальність за ремонт покладена на старшого коваля Івана Шкару, який байдуже віднісся до своєї роботи.

Мішкотарою колгосп теж не забезпечений.

  

14 липня 1933 року

 

… У с. Проців 13 учителів. І досі ще не одержали зарплату за травень, хоч зараз уже липень. Відпускних теж ніяких не одержували. Сільрада про такий  от стан не турбується. Не спадає на думку про це ні РВНО, ні РФВ.

            Місяця  з півтора тому, як у  споживчу кооперацію с. Процева надійшов рахунок з  райспоживспілки на цукор учителям. Але це лише рахунок. Цукру і досі учителі не отримали.

 

28 липня 1933 року

 

Зведення РЗВ про хід збирання озимини  станом на 26.VІІ.1933 р.

 

 «….Проців  –  скошено  –  130,3 га;

                          зв’язано  – 48,2 га…»

 

28 липня 1933 року

 

«…За  виконання  плану мобкоштів  за 3 квартал 1933 року  Проців  при   плані 43500 крб.  виконав  на 0 %».

 

01 серпня 1933 року

Кращі ударники збиральної

 

…Колгоспника Розумного повинен знати весь район. 25 липня колгоспний косар Процівської сільради колгоспу «3-й Вирішальний» зі своїм сином при нормі 0,40 га скосив 2,11 га.

 

  ФОТО №  Розумний Андрій Лазарович

               

 

Список відсталих колгоспів, які тягнуть район у змаганні донизу

 і на 4.VІІІ  нічого не здали державі

 

«Перемога»          -       Бориспіль;

«Червоний хутір»  –     Кілов;

« Новий шлях»      –      Нестерівка;

«Х з’їзд Рад»        –       Горобіївка;

«1 Травня»           –        Кучаків;

Ім. Шевченка»        –     Проців

 

10 серпня 1933 року

 

…Сільради недооцінюють  важливості сіноздавання й  злочинно-недбайливо ставляться до виконання директив партії та уряду щодо строків здачі сіна  на сінопункти.

            У більшості сільрад одноосібники ще зовсім не починали вивозити сіно.  Одноосібники  основних сіл по  сіноздаванню – Сошникова, Гнідина, Процева – жодного кг сіна не вивезли.

            Зведення про виконання  річного плану сіноздачі на 07.08.1933 року Процев виконав на 18.9 %.

 

 

14 серпня 1933 року

 

Зведені дані про виконання річного  плану  хлібоздачі по району у %

на 10.08.1933 року

Проців :  24,9 – колгосп

    7,9  – одноосібники

    21 – разом

 

17 серпня 1933 року

 

Зведені дані про виконання річного  плану  хлібоздачі по району у %

 

Проців:   32,6 – колгосп

    11,7 – одноосібники.

    27,7 – разом

 

25 серпня 1933 року

 

Зведені дані про виконання річного  плану  хлібоздачі по району  у %

 

Проців :  52,7 – колгосп

    16,7 – одноосібники

    44,2 – разом

 

28 вересня 1933 року

                                       Закріплення наслідків чистки кадрів

 

Значні успіхи в закріпленні наслідків чистки має осередок колгоспу «3-й Вирішальний» села Процева (парторг Партной). Зумівши організувати на здійснення вказівок комісії чистки, колгоспний актив  домігся  успіхів у  скиртуванні, хлібоздачі й осінній сівбі.

 

ВИКЛИК

 

Ревнівська сільрада разом з колгоспним активом  на  своєму  засіданні ухвалила   рішення включитись у  районне змагання на краще проведення та виконання плану   мобілізації  коштів третього кварталу.

            Сільрада викликає Процівську сільраду  на дострокове виконання плану мобілізації  коштів (усіх видів платежів).

Молодий  колективіст, № 3, 01.09.1933 р.

 

 

29 вересня1933 року

 

Зараз  партія та уряд  особливу увагу звертають на виконання м’ясоподатку;  оголошено всеукраїнський конкурс,  в який включились Київська обл. і наш район.

            Отже, застосувавши  соцзмагання  між сільрадами, до 25.09.   будь-що  виконати  план ІІІ кварталу м’ясоподатку  та приступити  до виконання завдання ІV кварталу.

            Завдання по  м’ясопоставці  одноосібники  Процева виконали на 14,5%.

 

 

29 вересня 1933 року

 

Значні  успіхи в закріпленні наслідків  чистки має осередок  колгоспу «3-й Вирішальний» с. Процева (парторг Партной). Зумівши  організувати  на здійснення  вказівок  комісії  чистки,  колгоспний актив  домігся  успіхів  у скиртуванні, хлібоздачі  й  осінній сівбі.

 

2 жовтня 1933 року

                               Комсомольці колгоспів, радгоспів, молоді колгоспники!

 

Будьте передовиками в боротьбі за здійснення гасла тов. Сталіна – «зроби колгоспи   більшовицькими, а  колгоспників – заможними». Я стаю заможним.

            До вступу в комуну я служив по куркулях, бо мій батько був бідним, мав  всього 2 га поля і 9 душ сім’ї.  Але  я не мав змоги терпіти  куркульського тягара. Цього  року я вступив до комуни. День і ніч я працював ударно. Цього року я  виробив 287 трудоднів. Не мав за всю роботу жодного  прогулу, одержав 50 ц хліба  і  ще  маю полічити 75,5 пуд та грішми 947,88 крб.

            За мою ударну роботу премійовано мене телицею.

Шевченко Тиміш –

комсомолець-ударник комуни «Ленінівка»

 

 

12 жовтня 1933 року

                                          Байдужі керівники

 

У с. Проців справи ідуть непогано. Липневий і серпневий план виконаний. Але тут зберігають овочі не по-господарському. Вони лежать по дві тонни в купі, внаслідок чого псуються. Правління  ж на це дивиться легковажно.

            А от у колгоспі імені Шевченка, цього ж села, за планом потрібно здати 240 ц овочів державі, на сьогоднішній день тут вже здали 153 ц, у тому числі: цибулі – 15, 7 ц з плану 68 ц, капусти – 21,4 ц  з плану 123 ц, помідорів – 28 ц з плану – 92 ц, огірків – 107,9 ц з плану 116 ц, моркви – 2,6 ц з плану 31 ц.  Столових буряків не збирали.

            Збирання овочів і відправка їх на заготівельний пункт провадиться, здається, непогано. Але в чому ж причина такого відставання у виконанні планів овочепоставок? Причина головним чином полягає в тому, що керівництво колгоспу і його голова т. Кияшко, а також городники ставляться до збирання гродини холоднокровно. Тут під посадку городини не було вивезено якісного гною, хоч  і вивезли, але солому. Не  провадили підживлення городніх культур, не вели рішучої боротьби з сільськогосподарськими шкідниками. 

            І овочі вродили нікудишні. На площі 0,15 сотих га майже зовсім загинула цибуля, загинули столові буряки на площі 0,7 га, капуста зовсім не вродила.

            Крім того, колгосп не виконав плану сівби городніх культур, мотивуючи це тим, що, мовляв, всієї площі городини, передбаченої планом, вони не в силах обробити.

            Отже, виконання плану овочепоставок не повинно зволікатись. Колгосп мусить виконати його, а винних за брак у вирощуванні городини треба притягти до відповідальності.

 

     14 жовтня 1933 року

Сидять по канцеляріях

 

Проців. Оранка на зяб у колгоспах імені Постишева й імені Сталіна зривається. Ось факти, які свідчать про бездіяльність процівських керівників, що тихенько сидять по канцеляріях.  Колгоспові імені Постишева треба виорати на зяб 180 гектарів, проте 6 жовтня виорано лише 29 га зябу. Це 7 процентів від плану. А все тому, що не використовують живого тягла.

            У колгоспі імені Сталіна виорали на зяб 130 га, та й припинили оранку. Справа в тому, що за наданого райземвідділом плану оранки на зяб 150 гектарів голова колгоспу т. Страшний висунув план –120 гектарів. Виоравши 130 гектарів, він більше не має на думці орати, а члени правлінь колгоспу імені Постишева та колгоспу імені Сталіна не цікавляться тим, як проходить оранка на зяб.

                                                                      Давиденко

  

8 листопада 1933 року

Пам’яті забитого борця за справу партії

 

7 листопада о 9 годині 30 хвилин вечора у селі Мартусівці пострілом куркульсько- петлюрівського елементу забито голову колгоспу «Більшовик» Мойсеєва Олексія Петровича.

            Рука класового ворога вирвала з наших рядів стійкого більшовика, що самовіддано боровся за колгоспну справу.  

            Мойсеєв мав 24 роки. Замолоду Олексій  Петрович працював як робітник-чоботар. Учився в технікумі взуттєвої промисловості. 1930 року т. Мойсеєв вступає до лав Комуністичної партії.

            Навесні 1933 року обком  надсилає т. Мойсеєва до найгіршого району, як одного з кращих більшовиків-організаторів. Райпартком посилає тов. Мойсеєва на голову Мартусівського колгоспу «Більшовик». Цей колгосп був із початку свого заснування відсталим у районі.

            Тепер колгосп «Більшовик» став передовим. Весняна посівна кампанія пройшла тут з великим успіхом. Збирання врожаю проведено без втрат.

   

Відповідь на вбивство тов. Мойсеєва

Постанова Бориспільського райвиконкому від 8.Х1.1933 року про увічнення пам’яті

т. Мойсеєва.

 

            Зважаючи на досить гарні наслідки від роботи забитого куркульсько- петлюрівським бандитом голови колгоспу «Більшовик» тов. Мойсеєва, завдяки чому колгосп із найвідсталіших цього року став найпередовішим у районі, а колгоспники стали на шлях заможний, чим перетворили на дійсність гасла вождя партії та трудящих т. Сталіна «Зробити всі колгоспи більшовицьким, а колгоспників – заможними»,  увіковічити пам’ять тов. Мойсеєва на клопотання колгоспників колгоспу «Більшовик» у с. Мартусівка  і назвати колгосп іменем Мойсеєва.

                           ТВО Голови РВК  Яворський

                            Секретар    Тараненко.  

 

                                     1936 рік

17 серпня 1936 року

Про організацію ТСОАВІАХІМУ

 

Ще в 1935 році організатор тсоавіахімського осередку в колгоспі імені Постишева тов. Петрук Степан зібрав з колгоспників 13 карбованців 50 коп. для оформлення їх у членстві. З того часу минуло більше року.

            Про це ще в 1935 році повідомляли в райраду ТСОВІАХІМУ, але дарма – уваги на це ніхто не звернув.

            Наші  колгоспники з великою охотою працювали  б у тсоавіахімівській організації, але ніхто не дбає про її утворення.  Працівник райради тов. Барчук полінувався зайнятися цією справою, коли був  у нашому колгоспі.

            Позаштатний інструктор райради Жиденко, який працює у Процеві, також не заглядає до колгоспу імені Постишева.

            Райрада ТСОАВІАХІМУ повинна допомогти створити первинну організацію ТСОАВІАХІМУ у Процеві.

 

  9 вересня 1936 року

Хто винен?

 

Негаразд діється в колгоспі імені Постишева. З трьох сівалок, які є в колгоспі, на сівбі озимих працює лише одна, та й то на погано розробленому ґрунті, агроправил при сівбі  не додержують – на 1 га висівають не більше одного центнера зерна, зерно на току по тижню лежить неприбране й мокне на дощі, сіно гниє.

      Хто ж винен у цьому ?

                            Шульга.

 

 10 вересня 1936 року

 

Про коноплі не дбають

 

Проців. Цього року  в колгоспі імені Постишева вродили дуже гарні коноплі. Їх своєчасно зібрали і привезли на колгоспний двір.

            Давно вже ці коноплі лежать серед двору, а молотити їх ніхто й не думає.  Правління колгоспу байдуже ставиться до того, що з усього села до конопель збігаються свині й розтягують їх.

            Треба врятувати коноплі від безгосподарності, щоб не довелося навесні позичати насіння на посів.

 

12 вересня 1936 року

                                              Тракторист – стахановець

 

Проців. Тракторна бригада №6 (бригадир Кудря Йосип) веде перед серед бригад Бориспільської МТС. Тракторист Недождій Павло за 9 змін  виорав 51, 85 га замість 33,3 гектара за нормою. Причому він заощадив 334 кілограми гасу. Бували зміни, коли Недождій при денній нормі 3, 7 га виорював до 9 гектарів. 

            От на тракториста-стахановця Недождія повинні рівнятися усі трактористи.

 

 13 вересня 1936 року

Політшкола не працює

 

Комсомольська організація при колгоспі імені Сталіна налічує всього 5 комсомольців,  хоч у колгоспі є багато молоді. Роботи тут ні серед комсомольців, ні серед позаспілкової молоді не провадиться, жодного заняття політшколи не було. КСМ збори рідко коли відбуваються, хіба що у три місяці один раз.  Тов. Кальний, якого райпартком призначив керувати політшколою, нею не керує і рідко буває в комсомольській організації.

 

20 вересня 1936 року

Гайдук  і Семешко не поспішають

 

Проців.  Колгоспові імені Постишева за планом треба виорати на зяб 180 гектарів. Оранку треба закінчити до 10 жовтня.  А правління  колгоспу й досі не почало орати. 

           Голова колгоспу Гайдук та його заступник Семешко  весь час дожидають тракторів, а 33 коней гуляють.

            Таке вичікування керівників колгоспу свідчить про їхнє небажання боротись за наступний високий урожай.

 

   23 вересня 1936 року

Шахрай

 

             Проців.  Згідно з інструкцією  Головшовку при здачі коконів шовководові видається шовкового краму на 20% усієї суми, що належить за кокони. Ткаченко Степану, який був комірником у нашому колгоспі (імені Сталіна), ми здали коконів на 150 карбованців. Отже, нам повинні видати шовкового краму на 30 карбованців, але здавши кокони, Ткаченко шовк привласнив. Як ми питаємо його, коли буде крам, то Ткаченко відповідає, коли дадуть, тоді й одержите.

             Це шахрайство. Якщо воно дарма минеться Ткаченку, то ніхто не наважиться вирощувати шовкопрядів, бо немає рації возитись з ними для того, щоб тебе хтось обшахраїв.

                                                        Чепурно Ф., Карпенко  Г.

  17 жовтня 1936 року                 

Порушників до  права

Наша Процівська артіль «3-й Вирішальний», виконавши осінню сівбу та хлібозаготівлю, приступила до розподілу наслідків господарювання. Але управа артілі, а надто голова т. Тименко порушують директиву  про розподіл.

            Управа та техперсонал добру частину продуктів господарювання розібрали на свої трудодні,  а виробничникам  лишається решта.

            Інтересуються колгоспники і не розуміють, чому це директиви уряду кажуть так, а наша управа робить зовсім інакше.

            Мабуть, управа  наша дбає не про організаційно-господарче зміцнення артілі, а про її розвал.

            Треба Тименка та його компанію покликати до порядку.

            До речі, колгоспники не знають, скільки вирощено врожаю, чи залишився сівфонд, страхфонд та  фуражфонд.

                                                          Трохим         

17 листопада 1936 року

Наш кандидат у депутати

 

Загальні збори колгоспників Процівської артілі «3-й Вирішальний» висунули своїм кандидатом у депутати райради Тименко Настю Степанівну.

            Тов. Тименко ланкова. Із своєю ланкою вона добилася високих врожаїв огородніх культур – капусти і огірків. Вона передова колгоспниця, активіста.

 

 

16 грудня 1936 року

Пора вже розпочати

 

Проців. 15  грудня вперше був даний наряд возити гній. О 8-й годині ранку колгоспники прийшли запрягати коней, але видати коней не було кому, бо старший конюх Шульга Семен не з’явився своєчасно на роботу. На цьому і закінчилась «вивозка гною» в колгоспі імені Постишева.

      Коли ж нарешті правління надумається організувати збір добрив і вивозку гною? Наче вже пора розпочати цю роботу.

                                                      Полтавець

 

17 грудня 1936 року

Прискорити ремонт

 

     У колгоспі «3-й Вирішальний» ремонт сільськогосподарського інвентаря проходить незадовільно. З 45 плугів відремонтовано лише 16. Решта плугів лежать, прикидані снігом. Культиваторів ще не ремонтували. В поганому стані знаходяться сівалки.

      Правління колгоспу повинно прискорити ремонт.

                                    С. Савон, с. Проців

29 грудня  1936 року

На колгоспних зборах

 

У Процівському  колгоспі «3-й Вирішальний» обговорення Сталінської Конституції на загальних зборах колгоспу пройшло при активній участі  всіх колгоспників.

       З величезним піднесенням зустрінуто ствердження мудрого Сталінського  Закону.  За щасливе життя, яке нам забезпечує наша Конституція, наш рідний Сталін, ми віддячимо стаханівською роботою і суцільно  – високим врожаєм на наших колгоспних ланах – так відповіли колгоспники артілі « 3-й  Вирішальний».

      Ряд бригадирів і ланкових взяли на себе конкретні зобов’язання по підвищенню врожайності. Ланкові Кияшко Федір, Савон Іван зобов’язались в 1937 році дати зернових 15 центнерів з га. Доярка Фарбун Степанида зобов’язалась надоїти з корови 3500 літрів молока. Коваль Литвиненко Микола запевнив, що відремонтує весь сільськогосподарський реманент до 1 січня.

                                                      Шмигун

 

                                          1937 рік

  

 8 лютого 1937 року

Кричущі неподобства

 

У колгоспі «3-й Вирішальний», де бригадир Шкурка Д. і Тименко С. розподіляють колгоспникам солому за могорич. Наприклад, колгоспники Вовк Н. та Кияшко М. набрали на воза по 20 пудів соломи тому, що вони поставили бригадиру могорич. Колгоспник Фарбун Прокіп, який відмовився дати могорич, набрав 9 пудів соломи, а написали йому – 18. Так само стоїть справа і  в розподілі підвід для власних потреб колгоспників. Це вже явне порушення  колгоспного Статуту, проте ніхто на це не звертає увагу.

                        Безсмертний

 

20 березня 1937 року      

У ролі свідків

 

Багато фекалію є в колгоспі імені Постишева і на дому в колгоспників. Його можна використовувати як добриво, але правління колгоспу байдуже хитає головою і не організовує збір добрив, не виділили для цього людей.

            Весна вступила в свої права. Сніг розтає і стікає струмочками, а в колгоспі всі плуги іржаві, частину зовсім не відремонтовано.

 

21 березня 1937 року

Сільради повинні бути зразком культур

 

6 червня 1937 року 

Вчасно провести сінозбирання

 

Процівський колгосп імені Шевченка зустрів сінозаготівлю у повній готовності. Всі сінокосилки зремонтовані. Колгоспники Зюзюн М.А., Сергієнко Г., які прикріплені до них працювати, добре обізнані зі своєю роботою і впевнені в тому, що денні завдання (8 га) цими сінокосилками виконають.

 

20 червня 1937 року

 

Випустити позику  оборони – одностайна вимога

 

Ми, учасники конференції вчителів 5–10 класів середніх та неповних середніх шкіл, сповнені гнівом і ненавистю до підлих зрадників і фашистських шпигунів Тухачевського, Якіра, Уборевича та інших, які намагалися продати фашистам нашу прекрасну Батьківщину.

            Ми одностайно заявляємо, що не діждуть криваві пси часу, щоб відняти в нас наше щасливе життя. Керовані партією Леніна–Сталіна  радянський народ СРСР та доблесна Червона армія – це залізна сила, перед якою тремтять мерзенні фашисти, скільки б їх не було.

            Вважаючи за потрібне зміцнення оборонної міці нашої країни, ми вітаємо пропозицію залізничників депо Волновахи. Ми просимо уряд випустити позику оборони Батьківщини.

            Свою квітучу соціалістичну Батьківщину, своє щасливе, творче життя, своїх радісних, прекрасних дітей ми захистимо своїми грудьми, своїм коштом. І перший, хто наважиться напасти на нас, буде стертий з лиця землі, як мерзотники Тухачевський, Якір і вся їх зграя.

            За дорученням конференції підписали: 

 Сербін, Пархоменко, Кущ, Гейко, Коваленко

14 липня  1937 року

Виконали лише півнорми

 

 Проців. Перед жнивами правління колгоспу імені Постишева доручило Федоренку Я. С. – члену правління – відремонтувати дві жатки. Він їх відремонтував погано. Приймаючи з ремонту ці машини, бригадири не перевірили якості  ремонту і вивели їх у поле. От тепер на жнивах і доводиться часто робити жаткам ремонт і через такі простої жатки виконують лише півнорми.

            Правління і бригадири повинні пильніше приймати машини й реманент з ремонту.

 

15 серпня 1937 року

На повний хід

 

Начальник молотильного агрегату колгоспу імені Сталіна Шульга Тихон слідкує за роботою.

             – Добре працює молотарка! – вигукнув він, не втримавши радості. – Вже денну норму виконуємо. На повний хід іде молотьба.

            Розмірено вилітають з труби сизі кільця диму, за мить зникають, тануть у прозорому повітрі. Маховик робить швидкі оберти. З-під молотарки золотими струмками ллється зерно.

            – Все в порядку,– гукнув начальник агрегату.

            – Здійснив свою мрію керувати машиною лише за радянської влади, дякуючи партії і тов. Сталіну,– розповідає тов. Шульга.

  •    Це він, любимий вождь, озброїв наші села, наші квітучі соціалістичні поля найкращими машинами. І я став тим, про що довгі роки мріяв.

            Перед початком роботи і після неї я оглядаю кожний гвинтик довірених мені машин. Бережу я їх, бо машина потребує бережного догляду. Треба завчасно усувати всі неполадки, щоб молотарка йшла повним ходом.

            Я завжди перевиконую план виробітку, але це не межа. Всі можливості є для того, щоб перевиконати план удвічі і більше. Але в роботі мені заважає те, що немає добрих пасів. Ті, що є, старі і зношені. Треба Бориспільській МТС потурбуватись відносно цього.

            Але незважаючи на це, я намолочуватиму стільки, щоб план було перевиконано, – закінчує Т. Шульга.

            Сизий дим піднімається вгору. Ткаченко Михайло, учень сьомого класу, тільки підвіз воду до двигуна. З повним відром води бережно схиляється над двигуном міцна постать у майці, мускулисті руки  працюють впевнено й бадьоро. Та ось за мить він уже біля  соломотряса, загрібає великі жмути соломи і пускає її. Золотим струмком сиплеться зерно.

            До Шульги підходить голова колгоспу тов. Страшний і вдвох перевіряють якість молотьби.

            А молотарка йде та йде повним ходом. З акробатичною швидкістю хватають снопи міцні загорілі руки колгоспників. Блискавично розв’язують їх і передають в інші …. Останнім бере сніп барабанщик Ткаченко Павло і розмірено подає його в пащу молотарки.

            Молоді колгоспниці Юрченко Маруся і Гольоса Параска ще й ще розчищають повновиде зерно. Беруть його на долоні і пересипають закохано з однієї в другу… Невимовно хочеться й собі золотого зерна, погладити ніжно, відчути в цю мить велику радість і вилити  її  в назріваючу пісню:

                        Гей, рікою золотою

                        Урожай наш пливе.

                        Тішить серденько собою

                        Зерно золоте.

                        Наповнюється комора

                       Зерном та добірним,

                        Пісня щастя лине вгору

                       Переливом срібним.

 

 30 серпня 1937 року

                                      Керувати робою в бригаді

 

Проців. Не дбає бригадир Процівської артілі імені Шевченка т. Безсмертний про швидке закінчення збиральних робіт у своїй бригаді. Він не турбується про правильну розстановку робочої сили, про керівництво нею.

            Просто відлучається він на власну роботу, а роботою в бригаді не керує. Був випадок, коли 15 колгоспників вийшли скиртувати пшеницю, але змушені були прогуляти цілий день, бо не з’явився бригадир.

            Все це призвело до того, що бригада не заскиртувала врожаю за погоди, коли були всі можливості.

                                        Якимовський 

 

20 жовтня 1937 року

Смерть ворогам народу

 

У Бориспільській МТС 19 жовтня відбулися збори робітників та службовців, де було заслухано повідомлення про викриття зграї фашистських агентів, які орудували в Бориспільському райземвідділі.

            У резолюції учасники зборів пишуть:«Зграя  агентів фашизму, оскаженілих собак на чолі з негідником Федієм вела боротьбу проти радянської влади, всіма засобами старалася зірвати справу  розвитку тваринництва, підірвати міць наших колгоспів. Федій, Альонкін і Тарабан – запроданці фашизму. Приховавши своє минуле від трудящих і пролізши на відповідальні пости в Бориспільському райземвідділі, вони провадили цілий ряд диверсій, шкідництва, заражували худобу на різні пошесні хвороби. Ця зграя ставила собі за мету повалити радянську владу  і відновити в нашій країні капіталізм.

            Але скажені собаки прорахувались. Органи НКВС  викрили їх підлі плани, зірвали маски, за якими ховались підлі, оскаженілі вороги народу.

            Робітники та службовці МТС  одностайно вимагають від суду застосувати найвищу міру покарання до кровожерливих ворогів народу.

            Ми обіцяємо підвищити більшовицьку пильність, вчасно закінчити всі роботи в МТС.

            За дорученням зборів підписали:

 Михайлівський, Загорський

 

 20 жовтня  1937 року

             

Відбувся мітинг у селі Проців «Не щадити ворогів народу»

 

Викрита славними органами НКВС антирадянська шкідницька група – Федій, Альонкін, Тарабан – у земельних органах нашого району заодно працювала з троцькістсько-бухарінськими гадами. В колгоспах нашого району вони підривали таку важливу галузь господарства, як тваринництво.

Немає і не буде пощади ворогам народу в нашій країні! Їм нема місця на священній нашій землі. Ми ще тісніше згуртуємось навколо своєї рідної Комуністичної партії, навколо великого вождя тов. Сталіна.

                                           За дорученням мітингу  Шкурка М.

 21 жовтня 1937

                                        Звернення школярів Бориспільської школи

 

Ми, учні восьмого класу  Бориспільської середньої школи, знаємо, що підлі запроданці фашизму Федій, Альонкін, Тарабан хотіли повалити в нашій країні радянську владу  і відібрати в нас щасливе і веселе життя й реставрувати капіталізм. За такі намагання вороги повинні одержати найсуворішу кару. Ми просимо від радянського суду винести єдино справедливий вирок – РЛЗСТРІЛЯТИ  ПІДЛИХ ЗАПРОДАНЦІВ ФАШИЗМУ.

    За дорученням зборів   підписали:

Корніяка, Кармаза, Сіренко, Білецька, Дорошенко В., Жук І.,

 Герасименко і Гилименко

 

 

 22 жовтня 1937 року

 

Свідки викривають негідників

(свідчення гр. Чайчевського)

 

Першим допитується ветлікар, що обслуговує колгоспи сіл Процева і Жовтневого, т. Чайчевський І. Він з’ясовує судові, що, працюючи п’ятий рік у районі, жодного разу не бачив у колгоспах Федія  й Алгонкіна і допомоги від них ніколи не мав. Шкідник Федій, будучи райветлікарем, знав, що в Процеві було захворювання свиней на рожу, але біопрепарати видав тільки тоді, як тридцять відсотків всіх свиней загинуло. Через відсутність потрібної допомоги від Федія, Альонкіна і Захарченка за ці два роки в селі загинуло понад 200 свиней. Це пряме шкідництво, про яке  сигналізували Тарабану.

 

                                                                1938 рік

 

3 січня 1938 року

                                     Покарати комірника

 

У Процівському колгоспі ім. Кагановича комірником працював Байчас. Це людина з темним минулим  – раніше він був у складі сектантської організації.

У колгоспі він згноїв більше 50 ц посівного матеріалу гречки. Крім того, Байчас обважує колгоспників. Так, 11.12.1937 р. він, видаючи аванс, намагався обважити  колгоспника Шульгу Миколу.

            Колгоспники обурені такими  діями  комірника і вимагають від правління колгоспу  прийняти міри до Байчаса.

 

 

27 січня 1938 року

 

Колгосп ім. Шевченка, с. Проців,  ще й досі не почав готуватися до весняної посівкомпанії. Голова колгоспу т. Шкара не вміє організувати колгоспників для того, щоб вчасно і доброякісно відремонтувати сільськогосподарський реманент, вчасно зібрати й заготовити місцеві й штучні добрива, тому-то в колгоспі ремонт машин проходить повільно, їх навіть не підвезли до кузні. Всі вози колгоспу розкидані по подвір’ю, стоять просто неба і псуються.

            Не краща  справа і зі збиранням гною, попелу та інших добрив. Тут замість того, щоб  складати гній у гноярки, розкидають його  по всьому подвір’ю.

Правління  і  його  голова  т. Шкара  вирішили, що весна ще далеко, а тому можна з  підготовкою до сівби не поспішати.

 

15  лютого 1938 року

 

Добре організували роботу

 

Борючись за власний сталінський урожай, треба завчасно вивезти на поле потрібну кількість добрив. Саме так робить бригадир  тов. Безсмертний (к-п ім. Шевченка, с. Проців). Він добре організував роботу бригади, домігся того, що  їздові перевиконують денні норми виробітку.

            Колгоспники Буцула Андрій, Шокун Павло, Кузьменко Ілько, Ігнатович Іван та ін. щоденно роблять  по 5–7 ходок з гноєм  на поле проти норми 4.

   

 28 лютого 1938 року

Краще працювати

 

… Процівський  колгосп  імені Шевченка звернувся до всіх колгоспників і одноосібників про дострокову сплату культзбору, багато колгоспів нашого району відгукнулися на цей заклик.

            Колгоспники села Процева, колгоспу імені Шевченка, в трьохденний строк сплатили культзбір на 100%, а решта колгоспів села Процева не сплатила податку культзбору, то й тягнуть село в прорив…

 

12 березня 1938 року

Всесторонньо готуватися до весни

 

Багато зробив колгосп імені Кагановича села Процева у підготовці до весняної посів- кампанії.  Вже відремонтовані і цілком придатні для використовування  дві сівалки, 16 плугів, 14 культиваторів тощо. Хомути, шлеї придатні в потрібній кількості, їм проведено ремонт. Посівматеріал повністю перечищений, зроблено сортообмін. Зерно схороняється в хороших умовах, воно доброї схожості.

            Але погано тільки те, що правління колгоспу, і зокрема голова правління Гайдук, заспокоїлись на цьому  і тепер нічого не роблять. Колгосп має великі недоліки в своїй роботі. Так, наприклад, одинадцять возів і тепер не відремонтовані. Про них багато говорять, а з ремонтом зволікають.

             Поганий догляд за тваринництвом теж характеризує стан підготовки до сівби. Так, кілька коней зовсім непридатні для роботи. Корови, свині, овечки доглядаються нікудишньо. Їх не чистять, годують нерівномірно. Зав. тваринницькими фермами Кудря більше думає за те, щоб сидіти вдома, а тварин кидає напризволяще.

            Правлінню колгоспу треба зрозуміти, що підготовлятися до весни потрібно всесторонньо.

                                          Сергієнко   

4 червня 1938 року

Багато вирішують, а діла нема

 

            Багато разів правління Процівського колгоспу імені Кагановича вирішувало розпочати ділову підготовку до збиральної. Ці рішення справ з місця не зрушили. Молотарка, жатки стоять, мов непотрібні, – побиті, без частин.

            У колгоспі є спеціальні бригади ковалів і плотників, але обидві вони байдикують. Бригадири цих бригад Шульга Микола і Шульга Микита весь час займаються другорядними справами, а за ремонтування сільськогосподарських машин і не думають.

            Правління мусить не виносити довгі постанови, які ніколи не виконуються, а розпочати вже сьогодні ремонт возів, жаток та іншого знаряддя.

                                   Сусіди

30 червня 1938 року

Ударно працюють на косовиці сіна

 

На сіножатях  колгоспу ім. Шевченка с. Процева  проходить напружена робота по косовиці  сіна. Косарки працюють бездоганно. За три дні викошено сіна  на площі 36 га.

            По-ударному працюють колгоспники – косарі Ілько Кузьменко, Михайло Зюзюн, Левко Байчас  та Іван  Левченко.  Вони щоденно працюють на косовиці сіна  з 5-ї год. ранку до 10 год. вечора  і викошують по 4 га замість денної норми 3 га.

 

8 липня 1938 року

Про сінозбирання

 

            Погано поставились керівники Процівського колгоспу імені Кагановича до сінозбирання. Через неорганізованість праці, відсутність трудової дисципліни і конкретного керівництва роботою косарі не виконують норм виробітку, працюють неякісно.

            Особливо погано працює Куценко, який систематично не виконує норми, косарка в нього несправна. Він за день 3– 4 години простоює.

            Правління колгоспу навіть не організувало доставки води колгоспникам на поле, а бригадир Шульга Грицько зовсім відмовляється налагодити цю справу.

            Керівникам колгоспу, нарешті, треба рішуче перебудувати свою роботу, пожвавити темпи косовиці сіна  з тим, щоб у найкоротший строк закінчити його і вчасно приступити до збирання зернових.

                              Г. Гайдук

 

8 липня 1938 року

Покращити роботу протипожежної дружини

 

На час збиральної кампанії треба особливо посилити охорону врожаю, покращити роботу протипожежних дружин у колгоспах. Але в колгоспі ім. Кагановича с. Процева зовсім ослабла ця робота, і правління не вживає ніяких заходів  до того, щоб покращити її.

            Бочки діряві. У жодній з них немає води, вони розсихаються. Біля зерносховища, свинарні, короварні, вівчарні, коло машин немає жодного відра  і жодної бочки з водою.

            Правління колгоспу повинно зобов’язати протипожежну дружину в найкоротший строк  як слід налагодити охорону колгоспного майна.

 

3 жовтня 1938 року

 

Наша допомога трудящим Іспанії

 

Проців. 3 жовтня  колгоспники артілі «3-й Вирішальний»  на зборах, висловлюючи свою солідарність з героїчним іспанським народом, який бореться за звільнення своєї країни від озвірілих фашистів, ухвалили дати  500 крб. їхнім дітям та жінкам на закупівлю продуктів.

Працівники Процівської сільради внесли15 крб.

            Посилаючи свою допомогу, колгоспники впевнені, що героїчний іспанський народ переможе в цій боротьбі.

                                    Давиденко Д

 4 вересня 1938 року

Розмножувати цінну  культуру – клубнику

 

Колгоспам нашого району особливо треба поширити садівництво і ягідництво.

            Про те, що вартість колгоспного трудодня від збуту продуктів на ринку була висока, свідчить хоча б той факт, що в кращих колгоспах нашого району вже одержали в минулому році великі прибутки від ягідництва

            Наприклад, Процівський колгосп імені Сталіна з площі 0,24 га зняв 16,71 центнерів клубники, за яку одержав на ринку 4674 карбованці.

   

1 грудня 1938 року

 

У колгоспі ім. Шевченка  с. Процева є  хороший Будинок колгоспника. Проте в  ньому  зовсім не проводиться культурно-масової роботи.  Колгоспна  молодь і колгоспники  бажають брати  участь  у самодіяльних  гуртках,  а також  вивчати  військову справу. Але  завідуючий  Будинком колгоспника  разом з активом не може  утворити  драматичного, музичного гуртків.

            Більше того, в Будинку колгоспника непривітно, брудно. Правління колгоспу не хоче організувати тут ремонту.  

                                                               1939 рік

 

 12 січня 1939 року

Про дії бригадира Розумного

 

Обгородившись сімейністю, родичами і приятелями, бригадир колгоспу імені Сталіна с. Процева Розумний Микита розкладає колгосп, дезорганізовує колгоспні роботи, а також грубо порушує Статут сільськогосподарської артілі.

            Наприклад, він із своїм братом Розумним Грицьком і Тименком Миколою купив коня   для власного користування. Тепер вони втрьох спекулюють сіном, часто їздячи до Києва. Спостерігаючи дії бригадира, деякі колгоспники теж купують власні коні.

            Загальні збори колгоспників ухвалили виключити з колгоспу товаришів, що купили коней, але правління спільно діючи з бригадиром Розумним, не виконало цієї ухвали, і частина колгоспників досі мають у своєму господарстві коней.

             Слід спинитися і на тому, що Розумний не мобілізував колгоспників на вчасне виконання сільськогосподарських робіт, не розставляв правильно сили на тій чи іншій ділянці роботи, використовуючи для цього тяглову силу колгоспу.

Сам він тільки й займається тим, що возить додому з колгоспного лугу сіно і дрова.

            Колгоспна робота затягувалась, дезорганізовувалась. У результаті цих незаконних дій Розумного і поганого керівництва колгоспними роботами з боку правління колгоспу зима застала в покосах і валах сіно – його не заскиртували…

            Колгоспний керівник Розумний грубо поводиться з колгоспниками, ображає їх брудними словами. 

            До бригадира треба вжити рішучих заходів.

                            Група колгоспників

 

16 січня  1939 року

Про стан готовності до перепису

 

«… У с. Процеві  байдуже віднеслись до цієї важливої справи, масово-агітаційна робота тут розгорнена недостатньо.

            Голова сільської ради Мироненко зовсім не хоче проводити  організаційно-масову роботу  серед населення, заявляючи, що і без неї можна провести перепис.

            Така поведінка Мироненка перешкоджає зразковому виконанню справи великої політичної і господарської ваги – перепису населення.

      

16 січня  1939 року

                                                Стан готовності до перепису

 

9 – 10 січня цього року в нашому районі відбулися кущові збори по всіх переписних дільницях. На зборах обговорили стан готовності сіл до  Всесоюзного перепису населення, перевірили, чи ознайомлене населення з завданням перепису і порядком його проведення, з переписними формулярами й інструкцією по перепису. Тут же на зборах усім працівникам по перепису було вручено жетони, справки і переписні формуляри.

Більшість сільрад нашого району добре підготувалася до великої політичної господарської справи – Всесоюзного перепису населення. У селах Воронькові, Кілові, Жовтневому і Вишеньках усе населення з великим піднесенням зустрічає знаменний день перепису населення 1939 року. Тут по двадцяти хатках  провадиться енергійна агітаційно-масова робота, також перевірено наслідки соціалістичного змагання між переписними дільницями.

            Проте, наприклад, у с. Процеві байдуже віднеслися до цієї важливої справи, масово – агітаційна робота тут розгорнена недостатньо.

Голова сільради тов. Мироненко зовсім не хоче організовувати масово-роз’яснювальної роботи серед населення, заявляючи, що і без неї можна провести перепис.

            Цю шкідницьку тенденцію Мироненка слід розбити. Всім працівникам по перепису треба докласти всіх зусиль до того, щоб Всесоюзний перепис населення провести без єдиного пропуску, помилок, за всіма вимогами партії й уряду.

 

30 березня 1939 року

Називаємо кандидатів Всесоюзної сільськогосподарської виставки

 

З великим піднесенням і радістю працівники Процівської артілі  ім. Шевченка провели мітинг, присвячений ХVIII з’їздові ВКП(б) і доповіді тов. Сталіна.

            На мітингу бригадир, ланкові й окремі працівники брали на себе конкретні зобов’язання добитися в цьому році на ланах високих врожаїв і стати кандидатами на Всесоюзну сільськогосподарську виставку.

  • У повній бойовій готовності зустрічаємо весну, – говорять колгоспники.

   Бригадир польової бригади Кудря Іван Мусійович зобов’язався добитися  в 1939 році з кожного гектара 13– 15 ц жита, 15 ц ячменю і 13 ц проса.

            Ряд виступаючих колгоспників говорили, що вони із захопленням вивчають доповідь любимого вождя тов. Сталіна  на ХVIII з’їзді партії.

   

6 квітня 1939 року

                       Бригада орденоносця Кудрі розпочала  польові роботи

 

5 квітня до Процівського колгоспу імені Сталіна прибув бригадир – орденоносець тракторної бригади Бориспільської МТС тов. Кудря.

            Тепло привітали колгоспники знатного бригадира, поздоровляючи його з високою нагородою.

            Потім тов. Кудря разом із головою колгоспу  Юрченком та агрономом Власенком виїжджали в поле, щоб обрати придатні ділянки для початку польових робіт.

            Учора, 5 квітня, бригада орденоносця Кудрі розпочала польові роботи.

                                        Іван Кобзар

 

 14 квітня 1939 року

Де провадити масову роботу

                       

Багато говорять у Процівському колгоспі ім. Сталіна про організацію культурно-масової роботи в  колбуді, але в дійсності тут нічого не робиться. Навіть зовнішній вигляд колбуду говорить про те, що в ньому ніякої роботи не проводиться. Стіни пооббивані, покрівля невідремонтована, навколо лежить сільськогосподарський реманент, навіть пройти до нього не можна. Тут працює чомусь злотницька бригада, перечищають зерно. Все це і пояснює те, що в колгоспі працівникові навіть газети почитати  ніде.

   Час звільнити колбуд від зерна!.

  

 24 квітня 1939 року

Норми виконують на 200 процентів

 

Повністю завершив сівбу колоскових і бобових культур Процівський колгосп «3-й Вирішальний». Більшість колгоспників тут включились у соціалістичне змагання імені Третьої Сталінської п’ятирічки, щоденно перевиконують норми виробітку, показуючи зразки соціалістичної праці.

            Колгоспники Шевченко Іван, Шкара Михайло, Вовк Федір, Кияшко Пилип виконали норми на 150 – 200 проц.

            Сівачі Кияшко Федір, Кияшко Іван, Фарбун Федір щоденно виконували по дві  норми.  Боронувальники  Шкара Грицько, Шевченко Михайло, Вовк Наум, Тименко Трохим  якісно провели боронування на всій площі.

 

  13 травня 1939 року

                                       Коли добудується пожежна вишка?

 

Через недбайливе ставлення голови сільради тов. Шмигуна та голів колгоспів у Процеві вже два роки будується пожежна вишка.

            Відсутність вишки утруднює роботу пожежної дружини і знижує її боєздатність, бо вартові несуть вахту у приміщенні пожежної дружини, що цілком недопустимо.

            У випадках пожежі вони не їдуть до тих пір, поки хтось не оповістить про пожежу.

            Так, наприклад, у колгоспниці Федоренко Пріськи через необережність зайнялася клуня, а недалеко від неї розташована і хата. Вчасне втручання пожежників могло б перешкодити дальшій пожежі, але дружина приїхала тільки тоді, коли вже згоріли клуня і хата.

            Нач. пожежної дружини т. Жиленко повинен більше дбати про народне добро і власність колгоспників.

                                      Тертишний

 6 липня 1939 року

Досі не підготувалися до збиральної

 

Широкі поля колгоспу ім. Шевченка с. Процева вкриті хлібами. Не сьогодні–завтра треба збирати їх, але ще й досі колгосп не підготувався до збиральної.

            Трудно навіть уявити, чим займалося до цього часу правління артілі, коли із 16 справних возів відремонтовано тільки 3, а із 5 жаток – жодної.

            Бригадири теж із холодком відносяться до ремонтування інвентаря  і збиральних машин.

            Думати нічого: всю увагу правління колгоспу імені Шевченка мусить приділити підготовці до збиральної, в найкоротший строк повністю закінчити ремонт інвентаря і збиральних сільськогосподарських машин.

            Тільки в такому разі колгосп вийде із загрозливого становища по збиранню врожаю.

                                                                Шульга

 16 липня 1939 року

Ширше розгортати збирання врожаю,

зміцнювати труд, дисципліну

 

У колгоспі ім. Кагановича села Процева – дві бригади; в обох є немало сумлінних колгоспників, які на жнивах показують стахановські зразки роботи. Особливо відзначилися колгоспники Олешко Денис, Гайдук Семен, Гайдук Павло (перша бригада), Шульга Іван, Шмигун Іван (друга бригада) та  інші.

            Але в обох бригадах є і такі колгоспники, які всіляко стараються ухилитися від роботи, дати поменше користі колгоспу. Це такі, як Куценко Оверко, Шульга Ілько, Шульга Юхим, Шульга Микита. Куценко Оверко, наприклад, цими днями пошкодив косарку, яка довгий час не працювала.

            У цій артілі багато людей нерегулярно виходять на роботу. Працівникам колгоспного двору Шульзі Семену, Гайдуку Севастяну та другим зараз мало роботи, але коли голова артілі тов. Бойчас звернувся до них, щоб ішли в поле працювати, вони відмовились.

            Через таких і подібних людей у колгоспі зриваються  збиральні роботи. На сьогодні тут стан із хлібозбиранням незадовільний.

                                              Суховій

4 серпня 1939 року

Обмір присадибних ділянок

(огляд листів сількорів)

 

З величезною радістю і піднесенням зустріли колгоспники нашого району постанову партії й уряду про проведення обміру  присадибних ділянок колгоспників і одноосібних господарств.

            Обмір показав, що в багатьох колгоспах значне місце мали порушення Статуту сільгоспартілі. Так, голова по обміру присадибних ділянок села Процева т. Григоращенко в своєму листі до редакції пише, що «із 122 господарств колгоспу ім. Сталіна 62 господарства мали ділянку понад норму за Статутом. До них належать господарства: Кармази Андрія, що займав землі 0,93 га, Карпенка Ничипора (ветвиконавець) – 1 га».

Велика кількість колгоспників, які мали великі площі, нерегулярно працювали в колгоспі.

            Далі т. Григоращенко пише: «Немало і одноосібників тут займали площі більше 2-х – 3-х норм. Ось деякі з них: Олещук Серафим  (1,03 га), Білошапка Ілько (1,58 га), Кобзар Антон (0, 66 га), Кобзар Настя (0,89 га), Бондаренко Лука ( 0,82 га) ….

 

6 жовтня 1939 року

Спекулянти сіном

 

Декілька років підряд громадяни села Процева Сергієнко П.В., Мироненко О.В., Фарбун О.О., Мироненко Й.С., Джима А.М. і Мироненко З.Ф., купуючи сіно в колгоспах Кагарлицького району, перепродували в м. Києві по спекулятивних цінах.

              Вони дійшли до того, що не тільки купували сіно великими стогами, а й закуповували на площі по 120 га  сіна і кормової трави.

              Усі ці громадяни ніколи не сплачували без судового процесу державних податків.

              Районний суд м. Борисполя нещодавно слухав справу про цих осіб і засудив Джиму А.М. на позбавлення волі у виправно-трудових таборах далекого Сибіру.

 

                                                  1940 рік

 22 серпня 1940 року        

А сіно пропало

 

Скосили сіно в колгоспі імені Шевченка (с. Проців), але його не згребли. Довго сперечалися бригадир  Сергієнко та Фарбун щодо того, кому гребти, а сіно лежало і псувалось під дощем, аж поки зовсім не пропало.  Так наші «хазяї» турбуються про створення кормової бази для тваринництва.

                                    Д. Іванов

 

 28 серпня 1940 року

До 5 вересня закінчити хлібоздачу

 

Колгоспники колгоспів імені Шевченка (с. Проців), імені Леніна (с. Ревне), імені Сталіна (с. Проців) не виконали плану  хлібопоставки державі.

            Колгосп імені Сталіна (с. Проців) при плані 362 ц виконав 20 ц, колгосп імені Шевченка цього ж села з плану 326 ц виконав 219 ц.

            Голови цих колгоспів та голови виконкомів сільських рад стали на шлях повного саботажу і зриву виконання плану хлібоздачі державі.

            Такого стану далі терпіти не можна, коли тяглова сила на вивозці зерна не працює, машини використовуються недостатньо і не організовано круглодобової роботи по вивозці зерна на пункти «Заготзерна».

            Останній строк виконання хлібоздачі – 5 вересня.

 

29 вересня 1940 року

Постанова виконкому районної ради депутатів трудящих

від 27 вересня 1940 року

 

Виконком районної ради депутатів трудящих відмічає, що в переважній більшості колгоспів р-ну удій корів дуже низький. У колгоспах с. Процева – ім. Кагановича та ім. Сталіна  надоєно молока на фуражну корову на 1 серпня не більше 440–500 літрів.

         

  1. рік

6 червня  1941 року

                                                                   Коротко

 

Лазар Розумний з колгоспу імені Сталіна (с. Проців) має 60 років і працює по-стахановському в колгоспі. Своїм сумлінним ставленням до роботи подає приклад іншим колгоспникам.

                                             Д. Тертишний

rada.org.ua - портал місцевого самоврядування

Vlada.online - розробка офіційних сайтів органів державної влади і органів місцевого самоврядування


Розробка веб-сайтів для органів місцевого самоврядування
Пропонуємо веб-платформи по створенню власного веб-сайту державним органам влади, органам місцевого самоврядування та державним установам
Gromada.org.ua, Rda.org.ua, Rayrada.org.ua, School.org.ua, Osv.org.ua

Логін: *

Пароль: *