книга

СПАСИБІ ЗА ЛЕГЕНІ

Якщо їхати до Процева з Воронькова, тебе неодмінно зустріне і привітає зеленими вітами сосновий бір. У тому, яким він став, є і часточка праці Віктора Миколайовича Мельничука. В.М. Мельничук – спадковий лісник. Ще в дитинстві бачити ліс, слухати його, розуміти мову лісного птаства він вчився dsy у батька.

…Мельничук–старший не повернувся з війни. Синові судилося продовжити справу батька. Відслужив в армії, повернувся в рідні краї. Закінчив однорічну лісову школу, і знову ступав уже знайомими лісовими стежками. Хлопець уміло поєднав роботу з навчанням у Київській сільськогосподарській академії. Отримав диплом і багато років трудитився на лісівничій ниві. Опанував велику фахову школу, був помічником лісничого у Вороньківському лісництва і Бориспільському лісгоспзагу, лісничим Процівського лісництва.

ФОТО № 3395 На фото: Віктор Миколайович Мельничук серед працівників Процівського лісництва.

…Погасли останні зорі на небі. Глуха ніч відійшла за далекий обрій, Густі тіні дерев повільно розтанули в ранковому світлі, навскісні промені сонця посріблили верхівки застиглих у бездумному сні сосен, що високо стримлять у небо. Ще ледь освітлені стежинки в’ються поміж сосен, ними можна проникнути в найпотаємніші закутки лісу. Однією з них і сьогодні ходить гарний сивочолий чоловік – Віктор Миколайович Мельничук. Він щедро ділиться знаннями про ліс з молоддю. Віктор Миколайович достеменно знає, коли приходять і куди мандрують лосі на водопій, де можна зустріти сім’ю диких кабанів, якої пори виходить на прогулянку хитра лисиця. А головне – береже В.М. Мельничук кожне деревце в своєму господарстві як дбайливий господар, не шкодує ні часу, ні сил, щоб виростити дуби і сосни, ясени і клени, берези і липи на радість людям, на добро Батьківщині.

Бориспільська районна рада