книга

Досягати мети

Анатолій Петрович Усенко – відома людина у вітчизняному фізкультурно – спортивному русі, справжній фанат своєї справи, який цінує професіоналізм і готовий працювати з кожним, хто щиро віддається справі. У нього немає поділу на лівих і правих, він зумів об»єднати людей різного віку і спеціальностей. Для нього головне - фаховість. Мета - перемога. І принцип – справедливість. Анатолій Усенко завжди впертий в досягненні своєї мети, на роботі у нього немає ні родичів, ні друзів, а лише колеги.

Усе своє життя Анатолій Петрович працює і бореться за краще майбутнє селян свого рідного українського села. Вірою і правдою служить він цій благородній справі. Він добре пам»ятає Велику Вітчизняну війну, бо впродовж кількох років разом з хрещеною мамою прожив у землянці. Йому й досі сниться той «окопчик».

А спортивну кар»єру розпочинав на саморобних лижах та велосипеді. Він вміє все роботи власними руками. Перша електрична лампочка засвітилася саме у їхній оселі. А Толя разом з тіткою Тетяною, яка його всиновила, найпершими в селі почули голос Левітана про підняття прапора Перемоги над рейхстагом у Берліні з власноруч сконструйованого детекторного приймача.

Працювати з ним і легко та водночас і важко. Для багатьох він став «незручним», бо завжди каже те, що думає. Однак скрізь має однодумців.

Анатолій Петрович переконаний, що олімпійців треба шукати перш за все серед сільських дітей. І хоч у ветерана побільшало сивини, а усмішка стала трохи стомленою, він і зараз у строю, бо за натурою Усенко – борець.

Майже 60 років Анатолій Петрович Усенко присвятив фізкультурно – спортивному товариству «Колос», став справжнім фундатором та організатором сільського фізкультурно – спортивного руху в нашій державі.

Нагороджений орденами « Трудового Червоного Прапора» (1986),

«Знак Пошани» 1976), «За заслуги ІІ ступеня»(2004), «Відзнакою Президента України» (1995), «Олімпійським орденом» ( 2005), медаллю

« Ветеран праці» (1986), Почесними Грамотами Верховної Ради України

(2004, 2008).

Заслужений працівник культури УРСР, заслужений тренер України, майстер спорту СРСР.

Мабуть, кожен здогадався, що ставши жителем Процева, він надавав допомогу у розвитку спортивної роботи в селі. Забезпечення спортивною формою, влаштування спортивних ігор та змагань, проведення малих сільських олімпійських ігор, придбання « справжнього» рингу - ось неповний перелік його благодійних справ. На сьогоднішній день маємо чудового тренера по боксу - Карлова Володимира Яковича. Це також заслуга Усенка Анатолія Петровича. На знак подяки та поваги сільська громада присвоїла йому звання « Почесний житель села», а до того ж він ще й «Почесний громадянин Бориспільського району».

Бориспільська районна рада